"Пустять за схемою Венесуели". Кабмін прописав механізм розподілу грошей від угоди зі США за ресурсами. У чому суть?
З'являються нові подробиці з історії з ресурсною угодою між Україною та США. Ми вже писали про перший тендер на літієве родовище, який виграла компанія друга президента США Дональда Трампа.
А також про те, що загалом умови угоди для України вимальовуються, м'яко кажучи, не надто вигідні. Як підрахували експерти, наша країна зможе отримувати лише близько 2% від видобутку корисних копалин.
Але на той момент ще не було порядку використання коштів, отриманих від реалізації спільних ресурсів з американцями ресурсних проектів.
Кабінет міністрів ухвалив такий порядок своїм окремим розпорядженням від 16 лютого.
Документ дуже цікавий. У ньому, по суті, прописаний "автономний" механізм вилучення грошей з українського бюджету, причому навіть без голосування парламенту з цього питання.
"Складається враження, що для нас підготували варіант Венесуели, і США просто розпоряджатимуться українськими надрами та отриманими від них доходами на свій розсуд", - каже голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
Про що йдеться?
У Порядку докладно розписано механізм використання коштів, передбачених у держбюджеті за бюджетною програмою "Реалізація угоди між урядом України та урядом США щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення".
Нагадаємо: цей фонд було створено наприкінці минулого року. Стартовий капітал визначено у сумі 150 млн доларів - по 75 млн від кожної із сторін. В українському бюджеті на цей рік на фінансування фонду передбачено 1,9 млрд. гривень.
І Кабмін своїм розпорядженням запустив механізм використання саме цих грошей.
Головним розпорядником бюджетних коштів у Порядку названо Мінекономіки, а одержувачем – державне Агентство з питань підтримки державно-приватного партнерства.
Зазначимо, що це Агентство було створено ще у 2019 році, хоча його діяльність важко назвати бурхливою. На рахунку організації за останні майже 7 років – лише 7 проектів (від будівництва багаторівневого паркінгу у Львові до концесії порту Херсон).
Очолює Агентство Ніко Гачечіладзе. Крім нього на офіційному сайті Агентства згадується ще двоє співробітників - начальник відділу підтримки проектів Юлія Суховерха та юрист Мирослава Бєлова.
У Порядку йде відсилання на угоду між цим Агентством та Корпорацією США щодо фінансування міжнародного розвитку, за підсумками якої і було створено Американсько-український інвестиційний фонд відновлення "у формі обмеженого партнерства".
На що Агентство витрачатиме отримані гроші (1,9 млрд гривень у 2026 році)?
У Порядку визначено дві видаткові статті:
1. Порівняний внесок до Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, створений у формі обмеженого партнерства (далі – Партнерство).
2. Інші внески до Партнерства, передбачені угодою про фонд відновлення та угодою про обмежене партнерство.
За першим пунктом гроші виділяються за письмовим повідомленням Мінекономіки про внесок у капітал фонду відновлення.
Щодо другого пункту "про інші внески", то тут йдеться про резервування 50% коштів, отриманих від "певного рівня видобутку", сплачених інвесторами за договорами про розподіл продукції тощо.
Тобто, половина суми, отриманої Україною від інвесторів або як перший прибуток про реалізацію проектів з надр відразу йде назад - до Американсько-українського інвестиційного фонду. При цьому, як зазначається у пункті 8 Порядку, Агентство перераховуватиме кошти зі своїм рахунком, відкритих в органах Казначейства на гривневий рахунок Партнерства (фонду) або представництво Партнерства, відкритий у банку або представництві іноземного банку, що діє на території України.
Жодного додаткового голосування Ради за перерахування цих коштів уже не потрібно.
Агентство просто подаватиме щоквартальні звіти до Мінекономіки про використання бюджетних коштів.
Таким чином, Агентство з державно-приватного партнерства стане своєрідним посередником із передачі грошей з українського бюджету до Американсько-українського фонду відновлення. Останній же повністю курирує Корпорація США з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та українське Мінекономіки.
Екс-керівник "Укрспецекспорту" Сергій Бондарчук каже, що новий Порядок розподілу коштів виписаний таким чином, "щоб запобігти розбазарюванню бюджетних грошей".
"Всі ми знаємо, як в Україні витрачаються бюджетні кошти, у тому числі, цільові, і що "мету" можуть змінити у будь-який момент. Судячи з усього, американці вирішили заздалегідь перестрахуватися і наполягли на закріпленні такого механізму перерахування коштів, на який Рада вплинути згодом вже не зможе. Простіше кажучи, зробили все так, зробили все так, зробили все так, як зробили все так, зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили. український бюджет надійдуть перші кошти за ресурсною угодою (інвестиції чи прибуток), половина відразу піде назад до Фонду, і буде вважатися черговою частиною українського внеску до наступних проектів", - говорить Бондарчук.
Він додав, що США таким чином намагається уникнути ситуації, коли "ресурсні гроші потонуть у бюджеті та нові проекти інвестицій з боку України вже не буде або будуть копійки".
Тобто половину грошей за ресурсною угодою Україна автоматично реінвестуватиме у нові проекти, і не зможе витрачати на бюджетні статті, скажімо, на медицину чи соціальну підтримку громадян.
І це крім обов'язкового внеску до Американсько-українського фонду (цього року – 75 млн доларів).
Бондарчук вважає, що такий механізм розподілу коштів – "по суті, продовження системи зовнішнього управління Україною".
При цьому він вважає, що сама ресурсна угода порушує Конституцію України, за якою надра належать народу, а не Американсько-українському фонду.
Ростислав Кравець вважає, що новий Порядок розподілу коштів від ресурсної угоди Кабмін міг би будь-якої миті легко скасувати чи переписати - черговим своїм розпорядженням.
"Але зробити це без міжнародних наслідків можна лише до моменту значних інвестицій з боку США та американського бізнесу", – каже Кравець.
