
Аналізуємо підсумки 1127-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни просунулися в Курській області в районі хутора Мелової, відтіснивши звідти українські війська, свідчить карта Deep State.
На кордоні з Білгородською областю продовжуються атаки ЗСУ. Deep State фактично підтвердив наступ українських сил у районі Демидівки та Попівки. Український паблік опублікував карту із сірою зоною на цій ділянці російської території.
"Минулого тижня почали з'являтися кадри поразок по українських підрозділах у Демидівці та в її околицях. Ворог намагається прорвати кордон у Сумській області (біля Басівки та Володимирівки), щоб створити санітарну зону. Відповідно, симетрично діють і Сили оборони, щоб не дати так ініціативи Білгородська область.
Російські паблики пишуть, що українські частини перебувають у південній частині села Демидівка та намагаються прорватися далі. Також продовжуються бої за село Попівка, яке практично зруйноване.
Також Deep State повідомляє, що ЗСУ контратакували на північ від Андріївки під Курахово. При цьому вчора росіяни просунулися на південь у напрямку до Розливу і, за даними російських пабліків, зараз ведуть його штурм.
На Запоріжжі ВСУ спростовують втрату Малих Щербаків, про що напередодні заявила Росія.
Прес-секретар Сил оборони Півдня Владислав Волошин каже, що на горіхівському напрямі українські частини не втратили жодної позиції. "Це напружена ділянка. Ворог намагається прорватися у напрямку Степового та Лобкового. Малі Щербаки перебувають під контролем Сил оборони України", - заявив Волошин.
При цьому Deep State відучора зафіксував просування РФ на цій ділянці та захід у Малі Щербаки. Росіяни про це писали ще раніше. На карті Deep State майже все село знаходиться у сірій зоні.
Чи працює мортаторій на удари з енергетики?
Учора і США, і Україна, і Росія опублікували свої заяви про те, до яких домовленостей дійшли переговори в Саудівській Аравії. Усі підтвердили домовленості про припинення вогню на морі та про мораторій на удари по енергетиці, однак у нюансах та деталях "показання сторін" розходяться.
Також досі до кінця незрозуміло чи це перемир'я працює чи ні. У заяві США говорилося, що сторони домовилися опрацювати механізми запуску припинення вогню на море та ударів по енергетиці. Зеленський заявив, що і те, й інше вже почало діяти відучора. А Росія заявила, що, на її думку, мораторій на удари по енергетиці діє взагалі з 18 березня (з моменту розмови Трампа з Путіним), а перемир'я на морі почне діяти лише тоді, коли буде знято санкції з російського експорту сільгосппродукції та добрив. Частину цих санкцій має зняти Трамп (він сказав, що США думатимуть над цим питанням), частина - ЄС, де вже заявили, що санкції не зніматимуть до виведення всіх російських військ з території РФ (але про це трохи нижче).
Сьогодні "незрозумілі" продовжилися. Традиційно Україна та Росія звинуватили один одного у продовженні ударів по енергетиці.
Крім того, виникли різночитання щодо об'єктів енергетики, які підпадають під мораторій.
Учора ввечері Кремль оприлюднив, як він заявив, узгоджений зі США перелік об'єктів, по яких не повинні завдавати ударів. До нього ввійшли:
1. Нафтопереробні підприємства;
2. Нафто-, газопроводи та сховища, включаючи насосні станції;
3. Інфраструктура, що виробляє та передає електрику, включаючи електростанції, підстанції, трансформатори та розподільники;
4. Атомні електростанції;
5. Дамби гідроелектростанцій.
Але сьогодні Міненерго України заявило, що цей перелік розходиться з тим, що погодив з американцями Київ. Зокрема, у списку, який опублікувала Москва, відсутні українські об'єкти нафто- та газовидобутку.
Все це, загалом, створює у багатьох спостерігачів відчуття, що реальних домовленостей за фактом не досягнуто, угоди про припинення вогню на море та ударів по енергетики буде поховано у розбіжностях та різночитаннях сторін, за підсумком переговорний процес обернеться пшиком, у чому Україна та Росія традиційно звинуватить один одного.
Втім, це констатує з оптимістичними заявами Трампа, що продовжуються. Який і вчора, і сьогодні заявляв про те, що бачить "великий прогрес" у переговорах щодо мирного врегулювання в Україні.
При цьому Трамп припустив, що Путін тягне час.
"Думаю, Росія хоче, щоб це закінчилося, хоча, можливо, вони тягнуть час. Я чинив так протягом багатьох років, чи знаєте; я не хочу підписувати контракт, я хочу як би залишатися в грі, але, можливо, я не хочу цього робити… Я не впевнений.
Як бачимо, навіть у такій ситуації він прямо Путіна не критикує, а ставиться ніби з розумінням.
Насправді, незважаючи на всі розбіжності та "незрозумілості" навколо домовленостей у Саудівській Аравії, вони все ж таки можуть мати велике значення для переговорів про припинення вогню та завершення війни в Україні.
По суті це репетиція "великого" перемир'я. Причому не так у технічному плані (відпрацювання механізму припинення вогню та контролю за ним), як у плані стратегічних домовленостей між США та РФ.
Нагадаємо, нинішню диспозицію. Трамп просуває таку формулу мирного врегулювання. Спочатку – припинення вогню лінією фронту. Потім - переговори та укладання мирного договору, який і покладе остаточно кінець війні.
Україна на таку схему погодилася, підтримавши пропозицію Трампа щодо 30-денного повного припинення вогню. При тому, що раніше Київ виступав після цього і згоду лише під тиском США і в обмін на відновлення постачань зброї, а також у розрахунок на те, що від перемир'я відмовиться Путін.
Тобто тепер ключове значення має позиція Росії.
Путін висунув умови своєї згоди на перемир'я (припинення постачання зброї Україні та припинення мобілізації). Але очевидно, що єдине, що він реально може отримати - те, що йому може дати Трамп. Розраховувати на те, що ці умови виконуватиме Україна чи Євросоюз не доводиться.
Українська влада, щоправда, закликає Трампа діяти з Путіним методом батога, а не пряника. Тобто не давати йому в обмін на згоду на перемир'я якісь поблажки, а загрожувати йому новими санкціями, якщо він не погодиться припинити вогонь. Однак, арсенал "батігів" у США щодо РФ зараз дуже обмежений. І, до того ж, вони можуть і не дати швидкого ефекту, а навпаки, призвести до різкої ескалації у відносинах Америки та Росії.
Тому Трамп, якщо йому потрібен швидкий результат, може працювати лише методом пряника. Тобто у разі згоди Путіна на перемир'я щось йому дати. Що саме? Крім припинення військової допомоги Україні (яка і так вже поступово припиняється, оскільки схвалені при Байдені постачання вже закінчуються, а нові пакети не затверджуються) це може бути скасування санкцій.
І, у цьому плані, "чорноморську угоду", умовою якої Путін ставить скасування частини санкцій щодо сільгоспекспорту, можна розглядати як репетицію ширшої угоди щодо спільного припинення вогню в Україні. Якщо Трамп справді зніме хоча б американські санкції в цьому напрямку, а РФ, у відповідь, припинить вогонь на Чорному морі, то можна сказати, що репетиція пройшла успішно і сторони зможуть перейти до узгодження питання та переходу до перемир'я. Знову ж таки, в обмін на зняття санкцій.
Але чи буде репетиція пройдена успішно?
Самі американці просто у скасуванні санкцій не відмовили. У заяві Білого дому говорилося, що США працюватимуть над відновленням постачання російського продовольства та добрив на світовий ринок. А Трамп заявив, що Вашингтон розгляне умови, що висуваються РФ.
Однак, з урахуванням того, що реалізація угоди "перемир'я на морі в обмін на зняття сільгоспсанкцій", як писалося вище, може відкрити шлях і до ширшого перемир'я, саму "чорноморську угоду" вже активно атакує "партія війни" на Заході. І, особливо, у Британії.
"Угода, укладена за посередництва США вперше за три роки війни, обіцяє Україні обмежені вигоди і не вимагає жодних поступок від Росії", - йдеться у статті британської Times.
Росія виграє набагато більше, ніж Україна, і від припинення вогню на морі, і від заборони ударів по енергетичних об'єктах, пише газета. Вона повідомляє, що радник Офісу президента Сергій Лещенко "звинуватив Білий дім у тому, що він не зміг домогтися від Росії жодних поступок в обмін на допомогу Москві у відновленні експорту сільськогосподарської продукції та добрив".
"Це буде сприйнято як велика перемога президента Путіна і може створити прецедент для подальшого скасування подальших санкцій", - аналізує видання, говорячи про умови РФ щодо скасування санкцій проти російської сільгосппродукції для початку дії угоди.
Також газета обурює Лещенка тим, що на Росію в угоді не накладаються заборони на удари по українських портах. "Росія постійно атакує порти Одеси та Миколаєва і про це в угоді нічого немає. Жодних обмежень [на удари] щодо Росії не вводиться", - заявив Лещенко.
"Попередня і часткова угода про припинення вогню, досягнута вчора переговорниками США з Росією і Україною в Ер-Ріяді, говорить про те, що саме Володимир Путін розігрує свою карту найкращим чином. В обмін на припинення бойових дій в Чорному морі Очевидно, не проводячи практично жодних консультацій зі своїми європейськими союзниками, Вашингтон повинен почати знімати обмеження на експорт продовольства і добрив з Росії і рухатися до відновлення доступу російських банків до SWIFT, міжнародної системи фінансових повідомлень.
Тут слід зазначити, що частина вимог РФ щодо зняття санкцій, які Москва виставила як умови для початку перемир'я на морі, США самі без європейців виконати не зможуть. Для підключення російських банків до SWIFT потрібне рішення Євросоюзу, а для зняття обмежень на страхування судів слід підключити британські страхові компанії, які є найбільшими операторами ринку.
Тому, ймовірно, негативні публікації в британських ЗМІ мають на меті не допустити, щоб ЄС та Британія пішли на зняття (або послаблення) санкцій, навіть якщо це вимагатиме від них Трамп. Або, як варіант, підключити до переговорів щодо угоди щодо перемир'я на морі в тій чи іншій якості європейців та британців. Що, втім, також може призвести до зриву домовленостей, оскільки їх доведеться переукладати за новою.
Прес-секретар Єврокомісії сьогодні вже заявив, що "однією з головних" умов для зняття санкцій буде виведення російських військ з України, давши зрозуміти, що свою частину санкцій проти російського сільгоспекспорту скасовувати для припинення вогню на Чорному морі не буде.
Втім, чи ця позиція залишиться непорушною і надалі, поки незрозуміло.
Також звертає увагу, що Зеленський та його найближче оточення, досягнуті угоди в Саудівській Аравії, на відміну від британців, не критикують, а навпаки, оцінюють їх позитивно.
Хоча, можливо, його позиція може змінитись після сьогоднішнього візиту до Парижа, де він зустрічається з Макроном - одним із провідних представників "партії війни" Заходу.
Європа та миротворці
Утім, у "партія війни" в Європі зараз намітилася певна криза з ідеями.
Якщо раніше вони наголошували на введенні миротворців в Україну, то тепер, як пишуть західні ЗМІ, від цієї ідеї вони вже відходять.
Про це ще минулого тижня повідомляв The Telegraph, говорячи про те, що Лондон уже менше обговорює введення безпосередньо наземних військ в Україну і більше - морську та повітряну складову, без прямого базування на території України.
Тепер про те саме пишуть інші європейські видання. За даними італійської La Repubblica, наразі обговорюється план створення двох миротворчих місій для України.
Перша - під егідою ООН із військовими із країн Азії та Південної Америки. Наприклад, туди увійти країни Індії, Бразилії, Індонезії та Саудівської Аравії (Індонезія вже спростувала, що отримала запит на розміщення своїх миротворців в Україні). За задумом, вони контролюватимуть безпосередньо лінію зіткнення двох армій.
Друга місія – війська західних країн, які в Україну, втім, не увійдуть, але будуть розміщені на її кордоні з Євросоюзом. У цьому випадку автори ідеї сподіваються, що США "будуть готові надати підтримку, всі логістичні та технологічні компоненти, необхідні для цих операцій", включаючи "небесний контроль", радар та супутники (самі США такої готовності не підтверджували).
Про те, що Європа відходить від ідеї відправлення своїх військ до України, пише й агентство Reuters із посиланням на джерела. "Вони роблять крок назад від наземних військ і намагаються переосмислити свої дії на щось розумніше", - сказав європейський дипломат.
Високопоставлений представник європейського оборонного відомства заявив, що хоча акцент зміщується від ідеї присутності європейських військ на місцях, "це не означає, що окремі країни не будуть направляти своїх солдатів в Україну для проведення навчання та іншої підтримки".
Причина зміни концепції у тому, що Франція та Британія зіткнулися з "політичними та логістичними обмеженнями" під час планування військової місії. А також із перспективою протидії їхнім планам з боку Росії та США.
"Коли Україна була у кращому становищі, ідея відправлення військ здавалася привабливою. Але зараз, враховуючи ситуацію на місцях та нинішню адміністрацію США, це не дуже привабливо", - сказав інший дипломат.
Виходячи з цих публікацій, американці відмовилися підтримувати будь-які формати запровадження європейських військ в Україну. У тому числі вони, певне, не стали педалювати цю ідею на переговорах з Росією. Без чого планувати таку місію для країн Європи, включаючи Британію, стає безглуздо.
Також, як пишуть західні ЗМІ, назріває невдоволення серед європейських країн та "яструбиною" лінією глави європейської дипломатії Як Каллас. Як пише Politico з посиланням на джерела серед високопосадовців Євросоюзу, Каллас піддається критиці з боку європейських дипломатів.
За даними видання, проблеми Каллас почалися першого ж дня на посаді, коли вона приїхала до Києва і написала, що "Європейський союз хоче, щоб Україна виграла цю війну".
Деякі чиновники ЄС озвучили занепокоєння, що Каллас так швидко "відчула себе вправі вийти за межі того, що вони вважали усталеними формулюваннями".
"Якщо послухати її, то складається враження, що ми перебуваємо у стані війни з Росією, що не відповідає лінії ЄС", - заявив виданню єврочиновник.
"Вона, як і раніше, діє як прем'єр-міністр", - додав європейський дипломат.
Як пише Politico, Каллас займає яструбину позицію щодо РФ і тисне на країни ЄС, щоб вони більше допомагали Україні. Деякі "роздратовані її стилем керівництва" та "відсутністю консультацій з делікатних питань". Зокрема, Іспанія та Італія не поділяють її оцінки Москви як безпосередньої загрози ЄС.
А її ініціатива із виділенням Україні 40 мільярдної військової допомоги провалилася. Також європейців дратують її заяви після конфлікту українського президента Володимира Зеленського з лідером США Дональдом Трампом про те, що "вільному світу потрібний новий лідер".
"Більшість країн не хочуть загострювати відносини зі Сполученими Штатами. Сказати, що вільному світу потрібен новий лідер, - це просто не те, що більшість лідерів хотіли б висловити", - зазначив дипломат.
Перемир'я та вибори
Володимир Зеленський зробив знакову заяву, з якої стає зрозуміло, як у Києві бачать питання виборів (на них, за даними, наполягають США в рамках мирного врегулювання).
Український президент в інтерв'ю журналу Time заявив, чия пауза між припиненням вогню та остаточним світом не має бути довгою, інакше може впасти моральний дух ЗСУ, і в Україні розпочнуться деструктивні процеси.
"Вікно можливостей дуже коротке між моментом, коли ми матимемо припинення вогню, і моментом, коли ми досягнемо угоди про припинення війни. Це має бути дуже короткий період. Місяць, два, три, і все. Після цього це буде питання морального духу в армії. У нас під рушницею 800 000 людей", - сказав український президент.
Також він вважає, що "заморозка" війни без повноцінної мирної угоди буде згубною для країни.
"Якщо у нас не буде угоди про припинення війни, вона перетвориться на заморожений конфлікт. І ми не можемо просто продовжувати жити в стані війни. Нам потрібно відкрити кордони. Нам потрібно багато лібералізувати. І ми можемо це зробити, якщо підпишемо угоду. Якщо період між припиненням вогню і угодою буде недовгим, то ми не будемо. тягнеться, то все це розвалиться. І ми не знаємо, чим це закінчиться", – сказав Зеленський.
Нагадаємо, що раніше в ЗМІ обговорювалася американська формула світу, яка складалася з перемир'я, виборів президента в Україні та потім підписання довгострокового світу. Вибори президента можуть відбутися вже через три місяці після скасування військового стану.
У той же час, судячи зі слів Зеленського, він не налаштований скасовувати військовий стан після припинення вогню до підписання мирної угоди.
Проте варто зазначити, що проведення президентських виборів під час воєнного стану забороняє не Конституція (її не можна міняти під час війни), а лише низка українських законів. А їх якраз можна поміняти простою більшістю голосів у Раді.
Нагадаємо, що за даними американських ЗМІ, представники Трампа вже ведуть негласні консультації з низкою українських парламентаріїв. Чи Трамп змінює владу в Україні, ми аналізували в окремому матеріалі.