Україна та Угорщина домовилися про зміну політики Києва щодо угорської громади Закарпаття. Про це заявив угорський прем'єр-міністр Петер Мадьяр у відеозверненні, опублікованому, зокрема, на його сторінці у Facebook. За словами Мадьяра, Будапешт у відповідь погодився на відкриття для України першого переговорного кластера "Основи", яке відбулося на першій конференції про приєднання. Усередині Угорщини домовленості із Києвом подаються як серйозне досягнення.
У своїй заяві Мадьяр назвав "історичною" угоду між країнами "про освітні, культурні, мовні та політичні права угорської громади Закарпаття". У такому ж ключі коментують тему та провідні угорські ЗМІ. Однак із цим тоном контрастують заяви української сторони.
Вони скупі і швидше акцентують увагу на наслідках цих домовленостей для євроінтеграції України.
Поширена версія, що українське керівництво не хоче зайвий раз говорити про це, бажаючи уникнути критики з боку націоналістів у тому, що воно “прогнулося” у найбільш делікатному для ідеологічних “налаштувань” сьогоднішньої України питанні прав національних меншин.
А приклад Угорщини може підштовхнути до аналогічних дій й інші країни-сусіди, які мають на території України “свої” громади.
Але справа навіть не в них: у націоналістичних колах звучать побоювання, що після поступок мовам, які є “офіційними в ЄС” (це формулювання з українського законодавства), ті ж єврочиновники можуть порушити питання про статус російської мови в Україні, якою продовжують говорити мільйони людей.
Особливо коли закінчиться війна з Росією, а ЄС продовжить “підтягувати” Україну до європейських стандартів. У тому числі з прав нацменшин.
Тому українська влада і досить неохоче коментує суть домовленостей із Будапештом. У чому вони таки полягають – розповідаємо у статті "Країни".
Київ погодився
Коментуючи досягнуту угоду з Києвом, угорський прем'єр Петер Мадьяр заявив, що українська сторона “взяла на себе зобов'язання виконати всі пункти (список з 11 вимог Угорщини до України – Ред.) та включила цю угоду (з Угорщиною – Ред.) до “Плану дій” ЄС щодо захисту прав національних.
Перемога партії Мадьяра "Тиса", яка поклала край багаторічному правлінню партії Орбана "Фідес", дозволила зробити "перезавантаження" відносин з Україною, які серйозно погіршилися під час гострої парламентської кампанії в Угорщині через спроби орбанівської політсили спекулювати на темі України.
Зацікавлені у відновленні діалогу були обидві сторони.
Київ хотів зняти вето уряду Орбана на кредит Україні у розмірі 90 млрд євро, додаткове фінансування військових програм та продовження євроінтеграції. Мадьяру потрібно було налагодити роботу з Єврокомісією (ЄК), яка хоч і не говорила прямо, але давала зрозуміти, що без компромісу з Україною складно буде домовитися з питань, що цікавлять нове угорське керівництво, наприклад, розблокування близько 16 - 17 млрд євро європейських фондів, покладених Будапешту, але не виділених через політику.
Особиста зустріч лідерів України та Угорщини все ще не відбулася, але виходячи з перебігу подій, спільну мову заочно вони знайшли і через деякий час кожен заявив про перемогу у переговорах між країнами.
Про що ж говорив Петер Мадьяр? Він згадав “План дій”, чия повна назва “План заходів щодо захисту прав осіб, що належать до національних меншин (спільнот) України”. Це урядовий документ, розроблений у спробі відповісти на претензії країн-членів Євросоюзу (насамперед Угорщини) у сферах освіти, мовної політики, культури, доступу до інформації рідною мовою тощо.
Саме до цього “Плану”, за його словами, потрапили 11 вимог до українського уряду, висунуті ще Орбаном у 2024 році. Як наполягає Мадяр, Україна погодилася їх виконати.
За версією українських ЗМІ, а також міністра закордонних справ Угорщини Аніти Орбан, у нинішній редакції основні вимоги мають такий вигляд:
1. Установи, у яких діють класи чи групи з навчанням мовою національної меншини, матимуть статус “школи національної меншини”. У них учні зможуть спілкуватися між собою та з учителями своєю мовою не лише під час уроків, використовувати вивіски та інші формати, а керівник установи буде зобов'язаний володіти цією мовою. Але якщо 2\3 батьків попросять, то в школах зроблять більше предметів українською.
2. Можна буде здати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)/Національний мультипредметний тест (НМТ) своєю мовою (крім тестів з української мови та історії) та отримати документи про освіту ним.
3. Місцеві органи влади зможуть вимагати від своїх співробітників знання мови нацменшин, вони можуть використовуватись у спілкуванні з місцевими органами влади. Обов'язковими стають консультації з нацменшинами щодо проектів законів щодо їх правового статусу.
4. Представники діаспори зможуть використовувати свою мову не лише усно та письмово, а й в електронній формі.
5. Громадські заходи — зустрічі з виборцями або спортивні змагання, організовані для нацменшин, — можуть проводитись їхньою мовою. Використовуватимуться вивіски з офіційними назвами на будинках органів місцевого самоврядування.
7. Передвиборча агітація, роз'яснення порядку голосування та текст виборчого бюлетеня можуть дублюватися.
8. Назви вулиць, площ, скверів та інших об'єктів топоніміки можуть дублюватися. Символіка нацменшин може використовуватись на офіційних державних заходах, але не має візуально домінувати над українською символікою та суперечити законодавству України.
За даними телеканалу “Суспільне”, єдине, до чого сторони не домовилися – представник угорської меншини у Раді. Хоча Мадьяр наполягає на готовності Києва виконати “всі” умови Угорщини.
Так чи інакше, міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що “європейський шлях України може бути переконливим лише у тому випадку, якщо вона повною мірою забезпечить права національних меншин, які мешкають на її території, включаючи угорців Закарпаття”. І якщо Київ відмовиться виконувати список вимог, то Будапешт, за її словами, зупинить переговори щодо набуття членства.
Примітно, що керівництво України у цій ситуації відбулося загальними заявами. "Ми відкриваємо нову сторінку в українсько-угорських відносинах - сторінку, засновану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому", - йдеться у заяві міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, який також подякував Будапешту за згоду відкрити кластер "Основи" для України.
Дещо більше конкретики дав віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка у розмові з народними депутатами.
Відповідаючи на запитання в Раді під час урядової години, він наполягав, що компроміс з угорським урядом ґрунтується на “чинному законодавстві про захист прав нацменшин з додатковими уточненнями та розвитком у рамках “Плану заходів”, який був схвалений урядом України у травні минулого року”. "Попередній уряд Угорщини відмовлявся йти... через загальні плани, вимагав двостороннього договору. Тому ми нарешті переконали угорський уряд у тому, що "План заходів...", представлений нами півтора роки тому, послужить належним захистом прав і інтересів національних меншин. У нас немає окремої угоди подальшого розвитку політики щодо національних меншин загалом”, - заявив Качка.
Він запевняє, що команду Мадьяра вдалося переконати, що навіть без “Плану заходів…” права угорської меншини “вже достатньо забезпечені в Україні: у них (закарпатських угорців - Ред.) є достатні можливості як для навчання, так і для реалізації мовних прав”.
Інші моменти, наприклад, дублювання назв вулиць у місцях масового проживання, використання символіки нацменшин “під час святкування пам'ятних дат” будуть реалізовані у міру виконання “Плану заходів…”
При цьому він уточнив, що угорська сторона наголошує на забезпечення можливості школярів спілкуватися рідною мовою під час змін, що він назвав "чи не єдиним змістовним питанням".
Знову міняти закони
Однак, якщо на зазначені вище пункти українська влада дійсно погодилася, то до законодавства доведеться вносити серйозні зміни – наприклад, до законів про функціонування української мови як державної, освіти, нацменшин, про освіту та про повну загальну середню освіту.
Не обійтися без цього, якщо потрібно обумовити у законодавстві наявність “шкіл національної меншини” з навчанням угорською мовою. Наразі офіційно є лише школи з класами (групами) з навчанням мовами нацменшин, які є офіційними мовами Європейського Союзу”, які використовуються “поряд із державною (українською) мовою”.
Для виконання вимоги про знання угорської мови чиновниками, використання її на засіданнях місцевих рад зміни, ймовірно, знадобляться у законодавстві про місцеве самоврядування та національні меншини. Якщо справа дійде до дублювання бюлетенів для голосування на виборах та референдумах, то потрібно буде, ймовірно, змінювати Виборчий кодекс і знову ж таки закон про забезпечення функціонування української мови як державної.
Порядок дублювання топонімів мовами нацменшин сьогодні обговорюється, зокрема, у постанові Кабміну від 2024 року "Методологія використання мов національних меншин (спільнот) України в населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, що належать до національних меншин (спільнот) України", або в яких такі Тоді як, скажімо, у законі "Про географічні назви" йдеться про те, що момент дублювання враховує закон про держмову.
Цілком можливо, що після внесення урядом законопроектів цей список стане ширшим. Співрозмовники у депутатському корпусі вважають, що до нинішніх питань щодо доречності всіх цих змін можуть виникнути "інші, треті питання".
"По-моєму, ми (це скликання Ради - Ред.) тричі голосували за зміну законодавства про нацменшини, так що нам не звикати. Але треба, звичайно, поглянути на текст. Виходячи з того, що я читаю сьогодні, суперечки будуть обов'язково. Йдеться, наприклад, про речі, що далеко виходять за межі культурного життя. Нацсимволіка в школах, що фінансуються українським урядом, виглядали б дивно. Уважніше на цю дискусію ми побачимо, що Україна не настільки унітарна держава, як ми звикли рахувати”, - каже народний депутат, впливовий у фракції “Слуги народу” (СН).
Він наголошує також на ще одному моменті: якщо угорській мові в Україні будуть дані такі послаблення, а мовам інших нацменшин - ні, то як це співвідноситиметься з європейськими нормами?
До речі, розмови про те, що слідом за Угорщиною врахувати інтереси їхніх співвітчизників можуть вимагати також Болгарія, Румунія та інші країни вже пішли.
"Угорці показали, що можна змусити Київ змінити позицію, якщо жорстко поводити свою лінію. Поляки ведуть себе також, хоч і з іншого приводу, а можуть по мові теж "включитися". Українське керівництво само загнало себе в цю ситуацію. Не виключено, що воно виявиться перед дилемою: під тиском європейських країн-сусідів серйозно. " Спроби увійти до блоку з моделлю модернізованого націоналізму не зустрінуть там розуміння”, - коментує політолог Андрій Золотарьов “Країні”.
Загалом експерт очікує на бурхливу дискусію навколо поправок до законодавства, але в результаті за всі депутати проголосують. "Звичайно, будуть крики "Зрада!", звинувачуватимуть, що Зеленський і "слуги" тільки прикидаються українськими патріотами. Але ті питання, напевно, поставлять руба: якщо ти проти змін, значить проти дороги в ЄС. І це спонукає проголосувати багатьох критиків", - прогнозує Золотарьов.
